славетний

(який має загальне визнання, широку славу), у[в]славлений, прославлений, знаменитий, славнозвісний, славний, у[в]сеславний, високославний, широкославний; світовий, світославний (визнаний у світі)
Пор. видатний

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • славетний — а, е. 1) Який має широку славу, популярність; знаменитий. || Добре відомий багатьом, усім. || Прославлений героїчними ділами, подвигами і т. ін. || Пов язаний з героїчними ділами, подвигами. || Який прославляє кого небудь. 2) розм. Гідний поваги …   Український тлумачний словник

  • славетний — [славе/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

  • славетний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Комитеты незаможных селян — (КНС)         комнезамы, организации сельской бедноты на Украине в 1920 33. Созданы на основе декрета ВУЦИК от 9 мая 1920. Включали, в отличие от украинских комитетов бедноты (См. Комитеты бедноты) 1919, и наименее состоятельную часть середняков …   Большая советская энциклопедия

  • КОМИТЕТЫ НЕЗАМУЖНЫХ СЕЛЯН — комнезамы, клас. организации сел. бедноты на Украине в 1920 33. Созданы на основе декрета ВУЦИК от 9 мая 1920 в целях сплочения бедноты и укрепления ее союза с середняком, ликвидации засилья кулачества в укр. деревне. Включая, в отличие от укр. к …   Советская историческая энциклопедия

  • Анахарсис — Место рождения: Скифия Место смерти: Херсонская область …   Википедия

  • Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство …   Википедия

  • відомий — а, е. 1) Про якого знають; знайомий. || Якого добре знають з певного боку. •• Відо/ма річ уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. 2) Якого знає багато людей, який користується популярністю, славою; знаменитий, славетний …   Український тлумачний словник

  • знаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знати 1), 3). 2) у знач. прикм. Про якого знають; відомий, знайомий. 3) у знач. прикм. Славетний, видатний …   Український тлумачний словник

  • паладин — а, ч., іст. У середні віки – лицар із почту короля. || Відданий своєму королю або дамі, хоробрий, славетний рицар. || перен., перев. ірон. Людина, віддана якій небудь особі, пристрасний прихильник певної ідеї …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.